Кор.: Стас, розкажіть, коли і як Ви прийняли рішення
складати і виконувати християнську музику?
Відповідь: Ніколи не приймав такого рішення, оскільки
пісні приходять згори, незалежно від наших намагань і міркувань.
Якщо пісні дає Бог, в них йдеться про Нього та Його творіння, якщо диявол - про все інше.
Нерідко трапляється, що в піснях деяких виконавців звучать священні слова, такі як Бог,
Любов, Ісус, але там цього і немає. Буває і навпаки.
Кор.: Чому Ви назвали свою групу "Якщо" і яке значення Ви вклали в цю назву.
Відповідь: Ніяке. Це слово
прийшло саме по собі, ніби з неба впало. Це сталось
десять років тому, коли ми щойно почали працювати разом.
Нас почали запрошувати на концерти, а ми й не знали, що робити, тому-що без групи немає назви.
Ми розглянули безліч слів, але ніщо не підходило. Але одного разу, коли я йшов на репетицію,
я почув всередині себе це слово і зрозумів - це знак згори. Хоча слово "якщо" не дуже яскраве,
воно прийшлось до смаку. А що воно значить? Хай додумає кожний.
Можна сказати так: "Якщо" не ти, тоді хто? А слово "Ти" може бути як з
маленької, так і з великої літери.
Кор.: А скажіть, будь ласка, як народжуються Ваші пісні?
Відповідь: Зазвичай пісні складаються подібно до того,
як і прийшла сама назва. Спочатку я записую їх ніби під чиюсь диктовку,
а потім знаходжу в них сенс і починаю їх опрацьовувати за допомогою тих знань, які маю.
Справа в тому, що я не вважаю себе поетом,
до того ж не дуже щось в цьому петраю.
Я пишу музику на вірші
як класиків так і сучасних поетів, таких як Григорій Вихров, котрий, на мою думку, є одним з кращих
російських поетів сьогодення. Я не вважаю себе асом, але якщо мої тексти можуть
зробити когось кращим, це ворто робити.
Кор.: Чому Ваш альбом "Нічний зір" складається із акустичних
балад, тоді як концерти носять класичний хард-роковий характер?
І звідки така назва?
Відповідь: Мабудь, тому, що зібралось багато таких пісень.
А назва альбому походить від першої пісні, яка так і називається - "Нічний
зір". Чому нічний? Мабудь, ніч дана людині для того, щоб вона
змогла більш чітко уявити, що таке світло.
Кор.: Чим є для Вас музика?
Відповідь: Музика - це гармонія Всесвіту.
Кор.: Для якої категорії людей Ви пишите пісні?
Відповідь: Пісень у групи багато. Є пісні для хлопчиків,
є для дівчаток, для чоловіків і жінок, для дідусів і бабусь, незалежно від їх вірувань.
Кор.: Де відбуваються ваші концерти?
Відповідь: Концерти проходять повсюди: в рок-клубах, іноді
в барах, в дитячих колоніх, у в'язницях, у військових частинах,
в церквах тощо.
Кор.: Ваша група існує досить довго, як ви умудряєтесь
виживати в такий важкий час? Че є тут якись секрет?
Відповідь: У нас найзаможніший спонсор в світі - це
Господь Бог. Він дає нам рівно стільки, скільки ми потребуємо і скільки
заслуговуємо. Гроші ніколи для мене були чимось важливим. На них
не купиш ні товариша, ні щастя, ні любові. Христос сказав дуже просто:
"Не журіться про життя своє - що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє - у що
зодягнетеся.Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?... Шукайте ж найперш Царства Божого
й правди Його - а все це вам додасться". Подруге, особисто я не збираюсь
виживати. Виживати - це означає плисти за течією в брудне болото.
Моя зброя - це слово і моя гітара. Я рядовий солдат гармонії Всесвіту.
Я роблю те, що можу і вмію, може не дуже добре: судити про це може
той, хто мене слухає.
Кор.: А як Ви ставитесь до слави і надутої популярності деяких
"зірок"?
Відповідь: Щодо цього я поділяю думку Шекспіра. Він
сказав приблизно так: "Гремить все те, що є всередині порожнім", - або, іншими
словами, - "Сміття лежить на поверхні, а діаманти і перли ховаються у
блибинах океану, і щоб дістати їх - треба багато попрацювати". Але я нікого не
засуджую. Я тільки можу уявити, як їм важко. В них вкладено величезні гроші.
Звичайно, спонсори роблять все можливе, щоб отримати прибутки.
Вони нав'язують цих зірок всій країні, показуючи їх по телебаченню і де тільки можна, аби
їх якомога вигідніше продати. Це замкнуте коло. В результаті всі страждають. Завжди було простіше
продати порнографію, ніж книгу Достоєвського або Толстого.
Стосовно нашого важкого часу можна сказати так: "Що сіємо, те й пожними".
Кор.: Стас, розкажіть, будь ласка, докладніше про себе: сім'я, робота,
захоплення, друзі…
Відповідь: Я - Бартєнєв Станіслав Вікторович, народився 26
лютого 1964 року на планеті Земля в м. Москві. Закінчив музизне державне училище ім. Гнесіних,
одружений, дві дочки. Грав в групах "Пульс", "Дзеркала,
"Чорна кава", "Парад", "Демарш". До цього викладав в естрадномо училищі
ім. Гнесіних та інших рок-коледжах, але це заважало моїй творчості. Зараз
я даю тільки часні уроки, а це навіть допомагає. У гітаристів-початківців я сам навчаюсь,
оскільки вони більш розкуті, ніж я. Я знаю правила, за якими грають
на інструменті але будь-яке правило - клітка, із якої важко вибратись.
Завдяки учням я зрозумів, що найважливішим є навчитись на грати, а навчитись
мислити. Думка є понад навіть найбільш стійких правил. Захоплення в мене різноманітні. Коло друзів - широке.
Кор.: Ваші плани на майбутнє?
Відповідь: Жити і працювати в Ісусі Христі.
Кор.: І, насамкінець, поділіться, будь ласка, свідоцтвом того,
що Бог зробив в вашому житті.
Відповідь: "Все, що є доброго в моєму житті, дав мені Бог.
Найдивніше свідоцтво - це те, що я дізнався про Нього.
|
|