| |
<< Повернутись
Дивись ! ! !
Телепередачу
"Вибирай"
на телеканалах України.
Ти зможеш побачити,
а також почути
значно більше!
Про життя
Страх?
Хвороба? 2
Наркотики?
Образа?
Розчарування?
Порожнеча?
Обман?
Алкоголь?
Депресія?
Самотність?
Насильство?
Гнів?
Біль?
Безвихідь?
|
 |
|
П’ять днів перебування в комі для 12-и річної дівчинки могли б бути останніми в ії житті.
 |
З раннього дитинства Олі Покатиловій лікарі давали неоптимістичні прогнози: спочатку
хвороба нирок, а потім легень. А в 6 років Олі поставили діагноз:
цироз печінки. Матір оповістили, що її донці залишилось жити 10-15
років. І ось одного ранку звернення до доньки залишилось без відповіді.
Мама. l Вже під’їд жаючи до дитячої лікарні у не ї зненацька почалося
блювання кров’ю . Коли я все це побачила , то подумала, що це в же
кі нец ь . Те що мені говорили, те і трапилось. У вечері мені сказали,
що зроблено УЗД, що це кома, и що печінки, практично, немає, і мозок відключений.
Говорили: "Ви повинні зрозуміти, що це кінець".
Оля. Мені здавалося неначе я кудись лечу.Лечу, лечу, і бачу: пролітають
хмарки. Відчуваю, що моє волосся розлітається. І, раптово, я зрозуміла,
що вмираю. Серце Олі продовжувало слабшати.
А її легені почали заповнюватися рідиною. |
 |
Мама. Коли мені лікарі сказали, що
в неї запалення легень, перша думка була: це вже все. А потім якась
сила дала мені сильну віру – це Божа сила, звичайно. І я почала дуже
сильно молитися та призивати, хоча мені і важко було переступити бар’єр
до молитви.
Оля. Я почала кричати: "Ісус, Ісус, допоможи мені". І раптом
політ різко зупинився.
Мама. Коли вийшов лікар, я спитала його: "Ну що, запалення легень
пройшло?". А сама думаю: "Зараз він скаже, що доньки вже
немає ". Але він відповів: "Яке запалення легень? Його немає,
я не чую".
Хоча запалення легень і зникло, але Оля вже четвертий день не виходила
з коми. Мама не припиняла молитви. І наступного ранку передала в лікарню
пелюшку, за яку молилися в церкві.
Мама. Багато церков молилося. Слава Богу, за церкву, за цю підтримку,
за цю братську любов.
Оля. Я і боюсь, і плачу, і мені хочеться запитати в Нього, але я не
можу. І говорю: "Господи, я померла?". А Він говорить: "Ні,
дитя Моє, ти тільки спиш". |
 |
Мама. Увечері, коли
повернулася до доньки в лікарню, лікарі сказали, що дитина в повній
свідомості. І я бачила, що лікар був радісним, хоча перед цим лікарі
казали, що в неї повністю відключений мозок і це вже не поновиться.
Ось чудо в чому.
П’ять днів перебування в комі для 12-ти річної дівчинки могли б бути
останніми в її житті. Але пройшло вже два роки, як Оля живе повноцінним
життям. І, якщо лікарі – звичайні люди – до останнього борються за
життя навіть приреченого хворого, то тим паче і Бог, Котрий Сам є
Життя, прагне спасти та зберегти його в кожному з нас. |
|
|
