

		Початок >> Музика >> Провидіння >> Інтерв’ю

	Eng Рус Укр

	Інтерв’ю - Провидіння

<< Назад		Кор.: Чим ви можете пояснити вибір назви своєї групи? Відповідь: Ми називаємося «Провидіння», тому що саме таку назву мало селище на Чукотці (на далекому північному сході), де у міссіонерів Євгена Калашнікова і Наталії Славської народилася ідея створити музичну групу. Кор.: Як ви прийшли до написання авторських пісень? Наталія Славська: Я не приймала такого рішення - писати пісні. Взагалі, я вважала, що цим займаються якісь особливі люди або композитори. У мене професійна музична освіта, але я навіть і думки не мала про написання пісень: ані коли була невіруюча (до 1992р.), ані після того, як повірила в Ісуса Христа. Я почала писати пісні, щойно як у 1998 році ми вирішили організовувати групу. Це сталося саме собою, і я знаю, що це дар - від Бога. Кор.: Як ви пишете свої пісні? Н. С.: Зазвичай, мовчки (жарт). Навіть не знаю, як відповісти на це питання. Коли я була маленька - захотіла написати пісню. Я сіла за стіл, взяла олівець і довго сиділа і думала - так нічого і не вигадала.… Тому я не знаю. Можу сказати лише, що музику і слова я пишу одночасно. Це трапляється незалежно від мого бажання, як дар від Бога. Кор.: Що ж підштовхнуло вас до створення групи? Н. С.: Просто ми бачили, що люди дуже люблять ходити на концерти, слухати музику, пісні, а можливостей для цього у них не так і багато. Далекий Схід по-справжньому слабко розвинений у музичному плані: мало музичних груп взагалі, християнських – і того менше. Тому ми і вирішили взятися за це. Повернувшися до м. Владивосток, ми почали шукати тих, хто бажав би присвятити себе музичному служінню і вірив в те, що Бог допоможе нам створити першу християнську групу на Далекому Сході. Кор.: Розкажіть трохи про себе. Калашніков Євген: У моїй родині і гадки не мали про Бога і віру у Христа. В 11 років я потрапив до спецшколи для "важких" підлітків, у 15 - до в'язниці, потім - до колонії для малолітніх, і, врешті решт - для дорослих. Я проїхав по тюрмах від Владивостока до Омська. Коли сидів у Благовещенську (Амурська область), до мене потрапив Новий Заповіт. Я читав цю книгу якийсь час. Місяців за шість я повірив, що Христос помер за мої гріхи, і що у Ньому моє спасіння. Коли я звільнився - пішов до церкви євангельських християн-баптистів. Через рік поїхав на Чукотку в якості місіонера (До того часу ми з Наталкою Славською одружилися.) У 1997р. ми повернулися до м. Владивосток. Тепер займаємося організацією нової церкви, музичною групою. Більш за все мені подобається говорити людям про Христа. На бас-гітарі я почав грати рік тому через таку необхідність, але мені сподобалося! Думаю, що мій творчий шлях ще попереду. Наталія Славська: Я одружена з Євгеном Калашніковим, який зараз є бас-гітаристом групи. Маємо трьох класних «чілдрінов»: Паша (6 років), Марк (5 років), і Яшка (3 роки). Головні мої захоплення - музика і шашлик. Ще люблю готувати усілякі смачні страви, мандрувати і плавати (влітку - у морі, взимку - у бассейні). Багато друзів (я не можу жити без друзів), до яких ми часто ходимо у гості. Спірідонова Ольга: Я познайомилася з майбутнім складом групи у церкві у м. Владивосток, яку почала відвідувати, коли переїхала до цього міста для навчання у педагогічному училищі. З Божою допомогою група «Провидіння» знайшло у мені свою часточку, яку йому не вистачало, а я після кількох років роботи в групі можу з впевненістю сказати, що знайшла своє місце у служінні Господу і людям. Куксін Макс: Захоплень в мене багато і різні. У групі познайомився з Ольгою Миркиною і одружився з нею (скоро буде "бейбі"). Мої найкращі друзі - дружина, гітара, комп'ютер, машина, група і все-все-все. Плани – мати справжню студію (поза квартирою). Міркіна Ольга: Я з дитинства люблю музику і спорт. З часу мого покаяння, мені дуже подобається співати про Бога, прославляти Христа. Але лише приєднавшися до групи «Провидіння», я знайшла справу, про яку мріяла завжди. Дуже вдячна Євгену і Наталці Калашніковим за те, що вони показали реальний приклад саме християнського, а не релігійного життя. Крім того, з «Провидінням» пов'язаний ще один дар від Бога - у 2000р. Ми з Максом, гітаристом нашої групи, створили родину, і зараз чекаємо народження дитини. Дегодюк Євген (DJ): Я корінний мешканець Владивостока. До того, як ми почали здійснювати далекі подорожі, я вважав своє місто найгарнішим у світі. Але коли я побував з групою на Камчатці, мені сподобалися Петропавловськ і Елізово – може, тому, що мені довелося побачити лише їх. Але і у м. Владівосток є щось несхоже на решту міст. Дитинство моє проходило у родині робітників, у тихому кварталі. Взагалі-то я бухгалтер, але якось не люблю свою професію, сам не знаю, чому. Наскільки себе пам'ятаю, завжди хотів навчитися грати на клавішних, і ось потроху починаю, але граю поки що лише на чорних, тому що білих не бачу (жарт, звісно). Про плани на майбутнє говорити поки що не буду: бажань багато, але все - в руках мого ОТЦЯ. Кор.: Чим є музика для вас? Відповідь: Музика для нас - це засіб досягнення нашої мети - говорити про Бога усім людям. Ми дуже любимо музику, намагаємося вчитися і зростати, не зупиняючися на тому, чого вже досягли. Часто нам не вистачає професіоналізму, і, звісно, хороших інструментів. І все ж, найголовніше для нас – текст, а найкраща музика – це досягнення словом людських сердець. Взагалі ми прагнемо до високого рівня, як у музиці, так і у текста. У смислі вдосконалення для нас все тільки починається - ми випустили поки що перший наш альбом. Кор.: На яку категорію слухачів розраховані ваші виступи? Відповідь: Використовуючи будь-яку можливість, щоб розповісти людям про Христа, ми орієнтуємося на євангелізацію молоді; як не дивно, і дорослим наша музика дуже подобається. Ми вважаємо, що найголовніше - зруйнувати стереотип про Євангеліє і християнах, яких відлякує невіруючих. Взагалі ж ми працюємо з усіма одного з нами символа віри. Кор.: Де ж проходять ваші концерти? Відповідь: Повсюду, куди нас запрошують християнські організації, або просто якісь люди. Ми вже виступали у школах, дитячих будинках, СПТУ, університетах, кафе, кінозалах, будинках культури, таборах, дитячих і спортивних, санаторіях, на літних майданчиках, а також у спецшколах для малолітніх злочинців і зонах. Тобто, ми там, де на нас чекають. Кор.: Які ваші плани на майбутнє Відповідь: плани величезні; хочемо (і вже пробуємо) організувати у місті Молодіжний центр. Будемо намагатися і далі розвивати групу, давати нові концерти, закликаючи невіруючих до Бога. Нині почали працювати над другим альбомом.
Чуда Найбільше диво — це поява нашої групи, першої християнської групи у м. Владивосток... Виконавці До того часу у місті і на усьому Далекому Сході не було жодної музичної християнської групи; ми підозрюємо, що їх не було і до самого Уралу...
Альбоми Провидение [cd, tape, video] Контакти Росія, Володимир Email: eugene1@mail.primorye.ru

				Зверніть увагу!

Питання

Ваші питання
відгуки, побажання

Твоє питання.